компонувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
компонувати — компоновать put together zusammenstellen складати щось ціле з якихось окремих частин. Напр., компонування електрообладнання в шахтах тощо … Гірничий енциклопедичний словник
агрегатувати — ту/ю, ту/єш, недок. і док., перех. 1) З єднувати (з єднати) з якою небудь іншою машиною (машинами) для роботи в комплексі. 2) Складати (скласти), компонувати машину, агрегат і т. ін. із взаємозамінних уніфікованих деталей, вузлів … Український тлумачний словник
добирати — а/ю, а/єш, недок., добра/ти і рідко дібра/ти, доберу/, добере/ш, док., перех. і без додатка. 1) Закінчувати брати, збирати. || розм. Доїдати подану страву. || чого. Брати додатково до взятого; доповнювати. || Завершувати набирання потрібної… … Український тлумачний словник
докомпоновувати — ую, уєш, недок., докомпонува/ти, у/ю, у/єш, док. Закінчувати компонувати що небудь … Український тлумачний словник
знизувати — I ую, уєш, недок., зниза/ти, знижу/, зни/жеш, док., перех. 1) Насаджувати, надівати що небудь одне за одним (на нитку, дріт і т. ін.); нанизувати. Знизувати очима. 2) перен., рідко. Підбираючи одне до одного, з єднуючи слова, речення і т. ін.,… … Український тлумачний словник
компонований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до компонувати … Український тлумачний словник
компонування — я, с. 1) Дія за знач. компонувати 1), 2). 2) Те саме, що композиція 1). 3) У системах обробки інформації – процес побудови завантажувального модуля з об єктних модулів … Український тлумачний словник
компонуватися — у/ється, недок., книжн. Пас. до компонувати 1), 2) … Український тлумачний словник
компонуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до компонувати … Український тлумачний словник